2012/6/11 Alexander V Soroka
Привет !
Monday, June 11, 2012, 2:06:02 PM, you wrote: SR> Спокойно, Парето был мужик умный и всё учёл. Но речь сейчас не о нём. SR> Включаем соображалку: если смена парадигмы, модель "семейного бизнеса", SR> позволяет побеждать по всем трем пунктам - это значит только лишь то, SR> что реальной конкуренции нет и всех все устраивает.
при чем тут это? :) Я вот например люблю ресторанчик "Маша и Петя", он удобен на моем пути - и что? мне плевать на какую-то там "сферическую конкуренцию".
Значить конкретні Маша та Петя мають щось в голові, коли окрім всього іншого змогли припахати на себе ще й географічні координати.
SR> Если завышать все три параметра, то прийдется работать себе в убыток
не факт. совсем не согласен. Вы меня не слышите. У "семейного бизнеса" цели на рынке другие - не "бабло любой ценой" а "занять народ работой и чтобы на хлеб и жизнь хватало".
ну... взагалі-то я зустрічав лише такий сімейний бізнес, котрий хоче заробляти, а не "тащиться як укурений удав" від самої можливості кльово жити. Пашуть вони як папи карли у своєму сімейному бізнесі. Без вихідних та обідніх перерв. Мета як правило одна - заробити дітям на навчання, або для виплати кредитної квартири, котру купили своїм дітям. Лексусів/мерсів вони стопудово не купляють, бо знають ціну кожної копійки. Сидять на єдиному податку. Мають *дохід* від 700-1,000 до 2,000-3,000 (дуже-дуже рідко, що більше) баксів на місяць. Це на всю сім'ю із 3-х - 4-х, а то й 5-ти чоловік (часто старенька бабуся, чи дідусь з ними живе). Так от, ці люди - найстрашніші для любої влади. Вони вже добре знають що (і мають що) захищати. І як тільки провладні .ідери посягнуть на їхній уклад життя (доходи) - тоді вони будуть стріляти і колоти вилами. Але в нас занадто мало таких. Це типові "куркулі", з котрими нещадно боролися, вбивали і вивозили на Сибір комуняки. SR> Для модели "семейного бизнеса" (а по факту, малого бизнеса) нужно
SR> давить на один из трех параметров, максимум на два, и за счет SR> этого удерживаться на плаву в условиях соседства с крупным SR> капиталом.
ошибаетесь...
ну... я трохи не вловив думку. Скажу таке - такий бізнес ВЕЛЬМИ залежить на якості сервісу, бо виживає в основному лише за рахунок постійних клієнтів. Він не може собі дозволити обманути жодного клієнта, бо любий негативний "поголос" для нього смертельний.
SR> Далее. При кажущейся простоте решения далеко не каждый способен SR> увидеть незаполненную нишу, правильно оценить востребованность SR> конкретной конфигурации услуги, точно запланировать необходимую SR> последовательность смены состояний этой самой конфигурации для SR> закрепления на рынке и самое важное - довести дело до конца.
Во! Вот я и говорю: много лишних людей развелось :) все хотят ничего креативного не делать а жить - лучше других. Планктон офисный мечтает сидеть в офисе с 9 до 18 и получать "штуки баксов" :) не имея ни высоких знаний ни высокой ответственности. Это болезнь - и её надо лечить. :)
Сніготерапією? :)))
что им не нужно доказывать акционерам что те правильно вложили деньги в их акции :) - они просто работают ПОТОМУ ЧТО ЭТО НАПРАВЛЕНИЕ ИМ НРАВИТСЯ.
SR> Бретт. Эти абстрактные _они_ будут работать так ровно до тех пор, пока SR> деньги не закончатся. А когда захочется кушать - им резко разонравится SR> ЭТО НАПРАВЛЕНИЕ.
:) вы ошибаетесь...
ну... Якби всі великі "акціонери" настільки скрупульозно прораховували інвестування як звичайний сільський дядько-заготівельник м'яса (наприклад) - у нас вже би давно корови не могли тягати вим'я. Цей дядько при розрахунку інвестицій перестраховується набагато більше, ніж самий крутий банк. Бо має справу із ВЛАСНИМ баблом, заробленим ВЛАСНИМ горбом. --
Best regards, Alexander V Soroka http://www.svr.ua/ AS106-RIPE http://sputnik.sg/rus/ mailto:alex@euro.net.ua
-- Regards, /oleh hrynchuk