---------------------------------------------- This is a forwarded message From: Светлана Пархоменко Date: Tuesday, November 21, 2006, 4:44:30 PM Subject: [Manager] Пресс-конференция ИнАУ ===8<==============Original message text=============== Уважаемые члены ИнАУ! Завтра, 22 ноября в 15.00 в пресс-центре УНИАН состоится пресс-конференция Интернет Ассоциации Украины "Очередная попытка поставить сеть Интернет под государственный контроль (Проект Закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины № 2493 от 07.11.2006)" Участники пресс-конференции: Татьяна Попова (Председатель Правления ИнАУ), Александр Ольшанский (Член Правления ИнАУ), Эллина Шнурко-Табакова (Член Правления ИнАУ) выскажут свою точку зрения о положениях законопроекта, а также о возможных последствиях для субъектов предпринимательской деятельности, конечных пользователей и для рынка телекоммуникаций в целом. В приложении - аналитическая записка к законопроекту. С уважением, Светлана Пархоменко Директор ИнАУ тел. (044)278-29-25 моб. (067)502-14-77 ===8<===========End of original message text=========== аналитическая записка: ----------------------- Аналітична записка Народними депутатами Коржом В.Т. та Сівковичем В.Л. 7 листопада до Верховної Ради України був внесений проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо вдосконалення законодавства у галузі зв’язку) реєстраційний номер 2493. Згідно пояснювальній записці до проекту Закону, його положення спрямовані на вдосконалення законодавчих засад організації державного нагляду та контролю у сферах телекомунікацій, послуг поштового зв’язку та користування радіочастотним ресурсом України. Основні напрями корегування чинного законодавства, які пропонуються цим проектом стосуються наступного: введення нових термінів та корегування старих; змін в статусі, повноваженнях органу регулювання зв’язку, порядку призначення його керівництва, регламенту його роботи; організації державного нагляду за ринком телекомунікацій та законодавства про радіочастотний ресурс; телекомунікаційних мереж загального користування; прав та обов’язків операторів та споживачів телекомунікаційних послуг; здійснення діяльності (ліцензування) у сфері телекомунікацій; адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет; взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж; загальнодоступних телекомунікаційних послуг та створення Фонду універсальних телекомунікаційних послуг; державного регулювання граничних або фіксованих тарифів; формування та розподілу номерного ресурсу; забезпечення можливості збереження за абонентом телефонного номеру; видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України; змін в статях Кодексу України про адміністративні правопорушення тощо. Зрозуміло, що для підготовки таких масштабних змін в законодавство у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом шановні народні депутати були вимушені використати допомогу фахівців. Але, навіть поверховий аналіз змісту законопроекту свідчить про «медвежу послугу», яку ці «фахівці» надали депутатам. Текст законопроекту рясніє багаточисельними термінологічними, правовими, технічними та технологічними, системними помилками, а в деяких випадках запропоновані законодавчі «новели» прямо протилежні не тільки духу, але і фактичному змісту чинного законодавства. Чисельні термінологічні помилки (біля двадцяти) суттєво змінюють та спотворюють поле правового регулювання у сфері телекомунікацій, зокрема це стосується визначень: Інтернет-сервіс-провайдеру, аудіотексту, адреси мережі Інтернет, домену (коду) України, зловмисних викликів, зони нумерації, єдиного (персонального) номеру, каналу електрозв’язку, мережевого ідентифікатора споживача (абонента), приєднання телекомунікаційних мереж, роумінгу, універсального доступу тощо. Проект містить прямі протиріччя нормам Конституції України, наприклад, НКРЗ визначено в якості державного органу (такого виду органу не знає Конституція України) (ст. 17 законопроекту). Крім того, пропонується Концепцію розвитку телекомунікацій України, затверджувати Верховною Радою України, що не віднесено до її повноважень, визначених Конституцією України (п. 1 ст. 31 законопроекту). В проекті є посилання на неіснуючі норми права. Так: вказується, що НКРЗ «діє на підставі Закону України «Про Національну комісію з питань регулювання зв'язку України», якого не існує в природі (ст. 17 законопроекту); пропонується наділити НКРЗ повноваженнями щодо регулювання питань з адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет (п. 27 ст. 17 законопроекту), але правових норм щодо зазначеного регулювання законодавство України не має; вводиться поняття служби допомоги «112», яка ніяким нормативно-правовим актом не визначена (п. 2 ст. 40 законопроекту); утворення адресного простору, розподіл і присвоєння адрес мережі Інтернет пропонується здійснювати відповідно до законодавства України, якого не існує (п. 8 ст. 56 законопроекту). Автори проекту вводять положення, які суперечать чинному законодавству. Це стосується: надання повноважень «органам державної влади та органам місцевого самоврядування, іншім підприємствам, установам, організаціям» щодо забезпечення рівних можливостей при будівництві будинкових телекомунікаційних мереж (п. 8 ст. 32 законопроекту); введення фактичної заборони на передачу мобільного телефону, комп’ютеру тощо у користування іншій особі (пп. 5 п.1 ст.34 законопроекту); створення Фонду універсальних телекомунікаційних послуг, який є цільовим позабюджетним фондом (ст.66 законопроекту), що суперечить ч. 8 ст. 13 Бюджетного кодексу України. А здійснювати зловмисні виклики та розсилати спам (п.3 ст.34 законопроекту) заборонено чомусь лише споживачам. Положення проекту щодо ліцензування прямо суперечать Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (п.3 ст.49, ст..52, ст. 55 законопроекту). Проект посилює регуляторний вплив на ринок тому, що вводить ліцензування на додаткові види діяльності, одна з яких (аудіотекст) взагалі не відноситься до послуг телекомунікацій (ст. 43 законопроекту). В проекті існують норми, які ґрунтуються на хибних технічних посиланнях. Проектом пропонується з моменту прийняття законопроекту заборонити будівництво нових та розвиток діючих телекомунікаційних мереж загального користування з використанням застарілих аналогових засобів телекомунікацій. (ст. 28 законопроекту), а також відмовляти в наданні ліцензії за цими причинами. Але при цьому не враховано те, що, наприклад, ще багато років телебачення та радіомовлення буде аналоговим. Проект посилює монополію у сфері телекомунікацій. Наприклад, це стосується норми – «Виклики (дзвінки) з телекомунікаційних мереж фіксованого телефонного на телекомунікаційні мережі рухомого (мобільного) зв’язку не відносяться до універсальних телекомунікаційних послуг» (п. 1 ст. 64 законопроекту). Введення цієї норми призведе до суттєвого перерозподілу ринку телекомунікаційних послуг в бік потужних операторів зв’язку, які одночасно мають потужні мобільні та фіксовані мережі телефонного зв’язку. Ці оператори отримають значну конкурентну перевагу перед іншими операторами, які мають або мобільні або фіксовані мережі телефонного зв’язку, за рахунок можливості самостійного встановлення різних за розміром такс за взаємоз’єднання в межах своїх мереж та для з’єднання зі своїми абонентами із зовнішніх мереж. Окремої уваги потребують питання з адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет та створення Фонду універсальних телекомунікаційних послуг. За кошти Фонду універсальних телекомунікаційних послуг, який наповнюється за рахунок всіх без виключення операторів та провайдерів, без врахування їх потужності, пропонується здійснювати будівництво телекомунікаційних мереж та їх подальшу передачу на обслуговування певним операторам або за конкурсною процедурою, або по «наказу» (ст. 66-68 законопроекту). З огляду на державну природу коштів Фонду універсальних телекомунікаційних послуг, запропонований порядок побудови та обслуговування телекомунікаційних мереж означає лише скриту приватизацію. А надання можливості НКРЗ визначати операторів, які можуть надавати універсальні телекомунікаційні послуги, та можливості компенсування їм збитків від надання цих послуг (ст. 68-69 законопроекту) за рахунок коштів Фонду універсальних телекомунікаційних послуг створює підґрунтя для можливої корупції. Запропонована в законопроекті система адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет відрізняється заплутаністю, неефективністю, відсутністю гармонізації інтересів суспільства та влади. Автори здійснили «революційний» підхід к питанню визначення терміну «адреса мережі Інтернет» як символьного ідентифікатору послуг в мережі Інтернет, що не має аналогів у світі. Більш того, мережевим ідентифікатором пропонується «помічати» споживача, що не має технічного сенсу тому, що ідентифікатор в мережі можна присвоїти лише кінцевому обладнанню абонента. Таким чином, запропонований законопроект практично не містить новел, які б сприяли розвитку ринку телекомунікацій, зате має дуже багато норм, які суперечать чинному законодавству, містять помилкові технічні та технологічні посилання, та які створюють підґрунтя для можливої корупції, посиленню монополії окремих операторів. Законопроект не створює умов для стрімкого розвитку мережі Інтернет та збільшення обсягу послуг, які можуть надаватись за допомогою Інтернет технологій, створює загрози для стабільності функціонування українського сегмента мережі Інтернет та загрозу обмеження свободи слова. Простіше забути, чим виправляти. ... -- Best regards, Alexander V Soroka http://www.unet.net.ua AS106-RIPE http://www.spacegate.kiev.ua mailto:alex@euro.net.ua =================================================================== uanog mailing list. To Unsubscribe: send mail to majordomo@uanog.kiev.ua with "unsubscribe uanog" in the body of the message