27 Mar
2014
27 Mar
'14
8:29 a.m.
ніхто ж не віднімає твоє право згадувати про любі рок-концерти навіть (не дай Бог, звісно) коли людей ведуть на розстріл. І чекати на любі вибачення, котрі потішать душу меломана. Проте якась диференціація задач, якісь пріоритети мають же ж бути, чи ні? Бо твій підхід мені нагадує позавчорашню _реальну_ історію з одним рівненським чуваком: тут народ самоорганізовується в загони, бігає і шукає де стволи взяти, набоїв, сухпаю та "снаряги" прикупити, а той чувак похвалився, що записався на курси 1С-бухгалтерії.
ну и правильно сделал - сейчас бегать с оружием есть кому, а вот работать кто будет - совсем не понятно.