Добрий вечір усім.
Хм...
Я скажу пару приватних думок, абсолютно без претензії на якусь там глобальну
правоту.
Все тут кажуть ніби-то й правильно. Ну, кожен гарно описує (і впевнений, що
абсолютно чесно та щиросердно!) конкретний окремий випадок в своєму житті ще
й помножений на екстраполяцію свого суб'єктивного життєвого досвіду :)
Забули зафіксувати лише кілька дрібних деталей:
1. SLA - це якраз і є абсолютно окремий конкретний випадок. От як між собою
домовляться дві сторони (а в реалі - це дві людини) - так і буде.
2. Не буває "шаблонів" SLA. А той, хто працює на основі "шаблонів SLA" - або
"галімий кідала", або "галімий ламер". Це стосується обох сторін. Хоча ось
таки шаблон http://zmejgorynych.blogspot.com/2008/07/sla.html :).
3. Best practice каже, що реально працювати згідно підписаних (sic!) SLA
можна лише після того, як:
- між провайдером та клієнтом вже є певен досвід співпраці (існує певна
довіра), і він в принципі задовольняє обидві сторони
- у провайдера є реально діюча система KPI/KQI як мінімум для тих
підрозділів, котрі працюють на гарантію параметрів, обіцяних клієнту.
Це є лише абсолютно необхідні (але часто не достатні!) умови.
Те, що свою інфраструктуру треба знати і гарантувати клієнту availability &
accessibility- це одне. Але можна й заробляти гроші на розв'язанні системи
лінійних рівнянь :). Аби лише клієнт був з цим згоден.
Наприклад, у провайдера-1 є SLA з провайдером-2 про певні QoS-параметри між
site-1 та site-2. З передбаченими штрафними санкціями.
Ну то кожному з них окремо ніщо не заважає так складати SLA для своїх
клієнтів, щоби сума потенційних штрафів провайдера за порушення
*цих*QoS-параметрів була меншою за штрафи між провайдерами.
Уф.. Велика тема. Ціла наука. Є багато людей та підрозділів, котрі вже
десяток років займаються лише цією темою.
Regards,
/oleh
2009/7/21 Andrew Stesin
2009/7/21 Anton Turygin
: Ага. Заявки кастомеров типа "дайте мне гарантированый канал до Индии" поражают воображение ;-)
Совершенно нормальные заявки, ничто не мешает такую услугу предоставить.
Вообще написание договоров о предоставлении услуг (Интернет-доступ, VPN и пр.) наука не слишком сложная, но требует а) системности и б) навыков. В частности системность - это начать договор с раздела 1 "Предмет договора", а продолжить - разделом 2 "Термины и определения", потом разделом 3 "Обозначения и сокращения". Тем самым установить понятийный аппарат.
После чего дальнейшее (права и обязанности сторон, в т.ч. касаемо SLA) писать, чётко и пунктуально опираясь на понятийный аппарат, и тщательно избегая применения в тексте каких-либо понятий, терминов и сокращений, которые не определены чётко ранее.
Составление договоров - тоже есть формальная методика, которая позволяет избежать "белых пятен" неопределенности, спорных моментов и логических ловушек (из которых потом растут арбитражные ситуации). В этом и состоит ремесло юристконсульта.
Без этого же (многократно наблюдал-с) получается какой-то птичий базар, хлопанье крыльями, говорильня и кудахтанье, в стиле, столь свойственном Herr Mc'Stoolyeff (то есть в практической плоскости - "мутная вода", словесное трёпокружево, и - в конечном итоге - попадалово абонента, или "инвестора"...)